Ще з давніх часів, люди шукали «рецепти» сімейного щастя, тому існує безліч весільних прикмет, але особливу увагу звертають на вбрання нареченої та нареченого.
Першою жінкою в Європі, яка одягла на власне весілля білосніжну сукню, була королева Марго. 18 серпня 1572 року вона постала перед враженими гостями у вбранні білого кольору, і саме з тих пір повелося, що дівчата, які вступають у шлюб вперше одягалися саме в білу сукню. Мода на білі весільні вбрання протрималися до 18-го століття, після чого популярність набули знову кольорові весільні сукні.
А повернула цей звичай королева Вікторія, яка виходила заміж 10-го лютого 1840 року в пишній білій атласній сукні, декорованій мереживом і квітами.
Чому ж таку увагу приділяли кольору в дизайні вбрання для нареченої?
В психології найбільш популярна теорія асоціацій: зелене — весна, надія; сине — небо, чистота; жовте — сонце та життя; червоне — вогонь та кров; чорне — темрява, страх.
Таке мотивування доповнюється міфологічними, релігійними та естетичними поглядами, де вибір кольорів обумовлений більш широкими символічними уявленнями про призначення кожного кольору.
Вбрання — це елемент культури різних народів, а значить і його колір залежить від того, з чим він ототожнюється. Наприклад, червоний, білий та чорний у стародавні часи вважали символами стихій: вогню, води та землі. Вони були головними.
Пізніше приєднується жовтий (колір землі та піску), зелений (колір рослин усіх народів), синій (небо), червоний (колір стихії вогню). Червоний колір здавна пов‘язаний з красою і світлом. У середньовічній Європі нареченій на весілля одягали червону сукню. У буддійській тантричній традиції — це колір пристрасті. В Індії вбрання для нареченої яскраве, червоне, що уособлює радість і багатство, міцність кохання.
Символом багатодітного і міцного шлюбу в стародавньому Римі вважали помаранчеві вуалі. Їх одягали дівчата перед весіллям. Бо помаранчевий — то колір сонця, який заряджає і несе радість.
Давньокитайська символіка — це просто кольоровий рай! Тому і одяг нареченої повинен бути ніжним, вбирати в себе найгарніші кольори — червоний, жовтий, зелений. Жовтий — оновлення природи, символ «середини», колір золота («золота середина»). Зелений — колір життя і молодості.
Цікавий момент щодо білого кольору для весільної сукні
Зараз традиційний колір сукні нареченої — білий. До 19-го століття наречена одягала свою найкращу сукню, найчастіше червону і як вже зазначалося вище, моду на білу сукню повернула королева Вікторія (стиль Вікторії). Білий — символічно вважається кольором чистоти і непорочності, світла, добра, святості, благородства, аристократичночті.
Без сумніву, на весільну сукню (її дизайн) мають вплив віросповідання і національна приналежність. Перші повідомлення про весільне вбрання знаходимо в античності. Наприклад, одяг римської нареченої являв собою довгу туніку яскраво червоного кольору, на голові помаранчеве покривало. Весільна сукня повинна була бути новою і найкращою. Пізніше, весільна сукня одержала статус майна, що передавалося у спадок.
Цікаво, що колірна гама середньовічного костюма не регламентувалася і тому відрізнялася різноманітністю. Червоний колір став найбільш популярним для уборів в готичний період і епоху Ренесансу і протримався до 16 століття, бо протестантизм (лютеранство) змусило відійти від яскравих кольорів.
У 19-му столітті дівчата з вищого світу надавали перевагу білим бальним сукням. Для вінчальної сукні наймоднішим матеріалом став блонд — особливий вид мережива з шовковою вишивкою різноманітних орнаментів. Блонди відрізнялися надзвичайно красивим золотистим відтінком білого кольору.
Форма і деталі українського вбрання нареченої дуже вражають. Ще з давнини на таке різноманіття вплинули і регіональні особливості, і багаті традиції українського повсякдення. Своєрідність жіночого вбрання в загальному силуеті і в складі частин костюма. Відзначається також різноманітність кольорових поєднань, декоративних обробок та прикрас. Весільна вишиванка займала особливе місце. Вона вдягалася лише один раз за все життя, а потім ховалася в скриню. Наречена вишивала собі сорочку сама. Вінчальної вишиванка дівчини включала в себе рослинний орнамент, хрестик і символ Берегині. Вишита калина, мальва, маки — це символи процвітання. Тому весільне вбрання української нареченої — це кольори краси і життя (червоний), спокою і землі (зелений), чистоти (білий) і т.і.
Узагальнюючи, ще раз визначаємо, що весільна сукня, звична для нас, з‘явилася тільки в 19-му столітті. До цього моменту наречені йшли до вівтаря у своїх парадних сукнях або національних костюмах.
Натомість, сьогодні є країни, де пари віддають перевагу колоритним традиційним вбранням. Особливо це поширено в культурах народів Азії і Африки. Якщо б сьогодні ми побували на весіллі у Гані, то воно яскраве. Молода одягає сукню з кольоровими смужками і візерунками (символ радості і різнобарв‘я життя). Потрапивши у Туреччину, побачимо сукню нареченої з довгими рукавами фіолетового кольору, на голові хіджаб.
В індійській культурі прийнято одягати на весілля червоні або рожеві сукні. Традиція збереглася і до сьогодні. Заглядаючи у Шотландію, побачимо наречену, хоч і в білому вбранні, але на плечах у неї є картата хустина у клітину (колір клітка), частіше червоного і коричневого забарвлення (колір клану сім‘ї нареченого). Побувавши в Індонезії, ви зможете побачити багато різних наречених. Але є дуже гарні костюмовані вбрання для молодої (туніки, оздоблені бісером) червоного і золотистого кольору. Вони вражають красою і оригінальністю. У Грузії наречена вдягає білу сукню, але з елементами національного костюму (орнамент темного кольору).
Фото: MICHELLE JACKSON, BAMBINO INTERNATIONAL
У Китаї весілля — це червоне свято. За традицією наречена у червоному вбранні, з елементами вишивки (ручної, різнокольорової) на голові червоне покривало. У Малайзії грають багато весілль за канонами ісламу. Нареченій, найчастіше, вдягають сукню пурпурного або фіолетового кольору, іноді кремового. У Південній Кореї сьогодні все більше віддається перевага традиційному весіллю, де наречена у вбранні, в якому переважає синій, жовтий, червоний кольори. У Норвегії дівчата досить часто одягають на весілля національний костюм «бюнад», в якому переважає зелений колір різних відтінків. На Балі одружуються по-королівські: костюм нареченої включає в себе безліч деталей (переважає рожевий і золотий колір).
Цим прикладом, можна стверджувати, що сучасні наречені не бояться порушувати сталу традицію (тільки біла сукня!) і сміливо надягають сукні всіляких кольорових відтінків. У весільних салонах можна знайти вінчальне вбрання на різні смаки. Можна замовити вбрання з національним колоритом, або фантазуючи, створити свою власну сукню. Головне творчо і з любов‘ю підходити до цього процесу — процесу створення власної краси.
Автор: Надія Шевченко
Заголовне фото: taylorannart | jamestangphotography
